Чуэш, брате, кричить вороння,
Нашу приязнь на вила здіймає.
Безсловесна , ще вчора, свиня
Корінь аріїв в собі шукає.
***
Їм обридла, пуста маячня
Нині крови бажають пити.
Ти казав на них: «Та, хєрня!»
Я підспівував: «Будем жити!»
***
Їхня лють вже сягає нестями,
Слово розсуду їх не чіпає.
Що ж з тобою ми підем до ями?
Свиням бісер ніхто не жбурляє?
***
Хто різник, хто пацюк - не відомо,
Різний бог нам і їм помагає.
Не судилося всидіти дома,
Першим меч - жалюгідний здіймає.
***
Право слова облогу тримає ,
Та минуть наші дні мовчазні,
І рука пістолета шукає,
Хоч не прагне серце різні.
Journal information